Голова Держприкордонслужби України Петро ЦИГИКАЛ: «Кордон – це живий організм, і обстановка тут постійно змінюється»

2018 рік став для державної прикордонної служби черговим іспитом на стійкість. нові виклики, серед яких агресія РФ була визначальним фактором, спонукали відомство до реформ, експериментів та принципових рішень. Детально про підсумки року, що минає, та перспективи відомства у наступному році «Прикордоннику України» розповів Голова Державної прикордонної служби України генералполковник Петро Цигикал.

– Пане Голово, закінчується 2018 рік: яким він видався для прикордонного відомства? Що вдалося зробити, і що залишилось у планах?

– Рік для нас видався досить напруженим. Власне, як і попередні, вже майже п’ять років агресії Росії проти України. Основне завдання, яке ми перед собою ставили – це зберегти життя та здоров’я нашого персоналу і не допустити втрат. По-друге, це закріпити динаміку планового нарощення системи охорони державного кордону, особливо на напрямках зосередження основних зусиль. По-третє, це подальша інтеграція Держприкордонслужби в європейське безпекове поле та зміцнення наших міжнародних контактів. І, звісно, ми тримаємо в полі зору питання соціального забезпечення персоналу та розвитку матеріально-технічної бази. Пріоритетом для нас, звісно, залишалися наші дії в зоні ООС. Водночас за підтримки Президента та Міністра внутрішніх справ України цього року ми встановили наш – український День прикордонника, який тепер відзначаємо 30 квітня. Нагадаю, що саме цього дня 100 років тому частини корпусу кордонної охорони у складі об’єднаних сил вийшли на кордони України з більшовицькою Росією та встановили на кордоні державні символи. Це – дуже знаковий та мотиваційний день для нас, прикордонників незалежної України.

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про відомчі пріоритети?

– Завдяки комплексному підходу та активізації роботи командирів, підрозділів по роботі з персоналом, внутрішньої та власної безпеки цього року нам вдалося не допустити бойових втрат особового складу. Водночас ми завжди пам’ятаємо про тих, хто загинув за час збройної агресії Росії проти України. А це – 70 наших побратимів. Ще 433 військовослужбовці зазнали поранень різного ступеня тяжкості. П’ятеро військовослужбовців і досі вважаються зниклими безвісти.

Щодо структурних змін, ми створили та наповнили практичним змістом Донецько-Луганське регіональне управління і Краматорський прикордонний загін. Минулого тижня майже в повному обсязі розпочало виконувати завдання на морі та на Дунаї Морське регіональне управління. Ми активно розвиваємо наші спецпідрозділи. Збільшуємо щільність структур охорони кордону шляхом розгортання відділень прикордонної служби безпосередньо на кордоні. Тобто працюємо планово відповідно до визначених Президентом і Урядом завдань.

Питання міжнародної співпраці. Цього року я мав досить багато плідних контактів із нашими колегами з ЄС та інших країн, а тому впевнено можу сказати, що рівень професійної довіри між нами зростає. Про це свідчать і результати спільних операцій та інших заходів із протидії злочинності на кордоні. Загалом цього року ми разом з нашими колегами провели десять спільних операцій, на охорону кордону спільні патрулі виходили більше трьох тисяч разів, виявили три фабрики із незаконного виробництва цигарок: дві – на території Польщі та одну – в Іспанії. За нашою інформацією, великі партії важких наркотиків затримували в Нідерландах, Польщі та Молдові, ми виявили та дискредитували дев’ять злочинних груп у складі двадцятьох осіб, які займалися торгівлею людьми, і це – далеко не повний перелік результатів нашої спільної роботи.

На міжнародних зустрічах ми завжди щирі з нашими партнерами. Мені приємно відзначати, що у нас високий рівень розуміння спільних загроз із усіма нашими сусідами по кордону з ЄС, і ми дійсно разом охороняємо рубежі.

Що стосується міжнародно-технічної допомоги, то цього року ми реалізували 23 міжнародні проекти на загальну суму майже 200 млн гривень.

І, нарешті, про соціальне забезпечення.

На 2018 рік держбюджетом на будівництво житла Держприкордонслужбі було передбачено 200 млн гривень. За ці кошти ми змогли провести реконструкцію та будівництво 24 житлових об’єктів у Сумах, Києві, Одесі, Хмельницькому, Ужгороді та інших прикордонних містах. Це дало можливість цього року вручити ключі від квартир більше ніж 200 сім’ям прикордонників та ветеранів. Значну частину об’єктів плануємо завершити вже на початку наступного року.

Загалом запланований обсяг фінансування житла на 2019 рік також складає 200 млн грн. Кошти будуть спрямовані на завершення будівництва семи об’єктів з високим ступенем готовності, що дозволить отримати наступного року 420 квартир, у першу чергу, для учасників ООС.

Працюємо ми і над розвитком відомчої системи санаторно-курортного лікування. Рішенням Уряду нам передали два санаторії – у Моршині та Немирові. Цього року тривали ремонтні роботи. Сподіваємося, що вже у наступному році наші санаторії зможуть зустріти своїх перших відвідувачів.

– Зараз Україна зустрілася з черговим витком агресії, уже в Керченській протоці проти українського флоту. Які дії українських прикордонників з цього приводу? Та як загалом ви оцінюєте ситуацію в Азовському морі та Керченській протоці?

– З юридичної точки зору, базовим аспектом для розуміння ситуації залишається факт незаконної анексії Криму. Фактично, разом із півостровом Росія анексувала також і Керченську протоку, вважаючи її своєю внутрішньою водною артерією. Проте це абсолютно не вірно! Водночас Росія вважає, що тепер може одноосібно приймати рішення про проходження суден Керч-Єнікальським каналом. Це також грубе порушення не лише двосторонніх договорів, але й міжнародного морського права. Впевнений, що незабаром і міжнародна спільнота, і міжнародні суди дадуть належну оцінку таким діям.

Державна прикордонна служба України в межах компетенції продовжує відстежувати та документувати незаконну діяльність Росії в акваторії Азовського та Чорного морів. Це стосується і господарської діяльності, і військової агресії.

У свою чергу, після подій 25 листопада ми привели наші кораблі у повну бойову готовність. Сьогодні усі вони перебувають на позиціях і проходять відповідні тренування. Звісно, що у разі військової агресії проти України сил лише Морської охорони ДПСУ буде замало. Тому ми відпрацьовуємо заходи протидії спільно зі штабом ООС та в єдиному задумі сил сектору Національної безпеки і оборони.

Зараз ми також опрацьовуємо можливі варіанти посилення наших морських підрозділів в Азовському морі. Ми вже провели поточний ремонт кількох кораблів та катерів. Цього року на службу заступили катер проекту UMS-1000 з покращеними ходовими характеристиками, але це лише початок. Наше завдання – створити в Азовському та Чорному морях потужне і мобільне угруповання прикордонних кораблів та катерів, які б могли оперативно й ефективно виконувати правоохоронні функції і протидіяти військовим загрозам на початковому етапі збройного конфлікту.

– Яка динаміка кордону за підсумком 2018 року, та які ділянки кордону найбільш завантажені і чому?

– Кордон – це живий організм і обстановка тут постійно змінюється. Трафік на різних ділянках також неоднорідний і змінюється залежно від пори року, дня тижня, чи навіть з наближенням свят. Цього року ми фіксуємо збільшення пасажиро-транспортного потоку в середньому на 4%. Позитивно, що наші співвітчизники стали більше їздити за кордон, в першу чергу, до Європейського Союзу, і більше іноземців приїздить до України. Українці почали активніше користуватися авіаційним транспортом.

Якщо говорити про завантаженість, то проблеми залишаються на автомобільних пунктах пропуску на кордоні з ЄС, особливо з Польщею, де щороку приріст лише легкових автомобілів коливається від 400 до 700 тисяч. Серед причин цього явища є багато чинників, зокрема це і європейський вектор інтересів українців з урахуванням безвізу, і недостатньо розвинута інфраструктура пунктів пропуску. Однак це вже не компетенція Держприкордонслужби.

На жаль, слід констатувати, що кількість автомобільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС – недостатня. Їх лише 18, а потрібно майже удвічі більше. Частину діючих спроектували та збудували ще за часів колишнього СРСР і зараз їхня інфраструктура не відповідає існуючим обсягам міжнародного руху, а це призводить до ситуативного накопичення автотранспорту.

Зі свого боку Держприкордонслужба робить все можливе для забезпечення ритмічного функціонування автомобільних пунктів пропуску, але без розвитку інфраструктури кордону ці заходи дозволяють лише локально і тимчасово вирішувати наявні проблеми. Досить висока динаміка трафіку зберігається і в зоні проведення ООС, через КПВВ на лінії розмежування. При цьому російсько-терористичні війська періодично створюють загрозу життю та здоров’ю мирних мешканців і обстрілюють дорожні коридори та позиції прикордонників поблизу КПВВ. Таких провокаційних обстрілів цього року було близько двадцяти. Під час одного з них був поранений мирний мешканець, під час іншого – пошкоджено автомобільну техніку та майно.

Та все ж ми спільно з місцевою владою та гуманітарними організаціями намагаємося створити максимально комфортні умови для людей, незважаючи навіть на провокації російсько-терористичних військ. Слід розуміти, що КПВВ – це тимчасові споруди, тож вирішення усіх проблем населення можливе тільки після відновлення територіальної цілісності України.

– А як вплинув безвіз на ситуацію на кордоні, якщо порівняти з попередніми роками?

– Однозначно, безвіз активізував поїздки наших співгромадян за кордон. Це рішення фактично відкрило світ перед українцями.

Так, наприклад, з 11 червня 2017 року по 10 червня 2018 року в пунктах пропуску через державний кордон зафіксовано 20,3 млн перетинів державного кордону громадянами України на виїзд до країн ЄС, а до введення безвізу (з червня 2016 року по червень 2017 року – Ред.) таких перетинів було лише близько 17,8 млн. Тобто за рік безвізу українці понад 2,5 млн разів частіше перетинали кордон до ЄС.

Станом на сьогодні (14 грудня – Ред.) ми вже маємо понад 32 млн перетинів кордону українцями до ЄС і понад 1,9 млн із цієї кількості – це суто безвіз. Тобто коли громадянин України їхав за кордон лише з біометричним паспортом без будь-яких відміток у ньому.

Понад третина із цих поїздок були здійснені авіаційним транспортом. Сьогодні робота з біометричними паспортами вже стала буденністю для прикордонників. Як я вже казав, у нас ефективна взаємодія із нашими колегами із країн ЄС, а тому усі проблемні питання, що виникають під час оформлення поїздок українців до ЄС, ми вирішуємо швидко та без зайвих затримок.