«Якщо буде політичне рі​шення — перекрити кордон із Росією, виконуватимемо», — Державна прикордонна служба

 

Російські диверсанти і найманці ведуть відкриту війну на території України. Бійці українських спецпідрозділів несуть втрати, багато поранених. Яким чином все-таки російські бойовики потрапляють на територію України? Здавалося б, державний кордон охороняється в посиленому режимі, перекинуті додаткові сили, але дестабілізація ситуації охоплює все нові і нові території півдня і сходу. Чому? В інтерв’ю з помічником Голови Державної прикордонної служби України Сергієм АСТАХОВИМ.

 

— Пане Сергію, як відбувається перетин кордону російськими диверсантами, які воюють проти українських спецпідрозділів? Наприклад, ти же чеченських найманців, про яких пише у соцмережі міністр внутрішніх справ Аваков.

— Ми поки не маємо політичного рішення про те, щоб перекрити кордон для громадян Російської Федерації. Тому, ті громадяни, які хочуть зараз або хотіли два місяця чи півроку тому по своїм дійсним документам, зокрема, паспортам громадян Росії в’їхати на територію України, вони в’їхали. Після переведення державного кордону на посилений варіант охорони, Прикордонна служба вживає всіх максимальних заходів для того, щоб обмежити в’їзд в Україну радикально налаштованих громадян Російської Федерації. Проводиться їх первинне опитування, потім перевірка документів, а далі так звана друга лінія контролю, коли перевіряються дані, які вони заявляють (до кого вони їдуть, хто їх там очікує, як вони збираються пересуватися територією України, коли будуть повертатися, чи є у них достатнє фінансове забезпечення...).

Кордон охороняється по трьом рубежам. І коли хтось каже про несанкціонований заїзд техніки чи людей, то 99, 9% тих, хто про це заявляє, жодного разу не був на цьому кордоні. Говорю про це абсолютно відповідально, тому що голова Служби і я вилітаємо на кордон кожного тижня по два рази на різні ділянки, особисто присутні на всіх пунктах пропуску, на всьому «зеленому кордоні», який знаходиться між пунктами пропуску. Ситуація вивчається і контролюється. Проїхати або прорватися несанкціоновано через пункти пропуску неможливо, тому що вони в шаховому порядку захищені бетонними надовбами, озброєними прикордонниками, інженерними загородженнями, причому прилеглі до пунктів пропуску території також.

Що стосується «зеленого кордону». Там, де складна місцевість апріорі техніка (автомобільна, військова) пройти не може. Якщо вона гіпотетично все-таки пройшла, то вона залишає за собою сліди. Прикордонні наряди фактично погодинно перевіряють ці три рубежі — чи не з’явилися в’їзди чи виїзди. У нас також є засоби дистанційного контролю: автомобілі виявляються на відстані 18 км. у будь-яких погодних умовах. Я вже не кажу про традиційні наші прикордонні вежі, секрети, приховані наряди тощо. Так от жодного разу не було зафіксовано слідів на полях, які б фіксували в’їзд якоїсь важкої техніки. Крім того, вже понад місяць на загрозливих ділянках прорито десятки кілометрів канави. Немає сенсу рити там, де болото чи річка. Так, може пройти людина, але там стоять прикордонні наряди, ведеться дистанційне спостереження.

З іншого боку, на лобі у них не записано — чого вони їдуть в Україну. Ми проводимо певну оперативну роботу і перевіряємо тих, хто їздить поїздами, є певні обмеження на групові поїздки, віковий сенс. Наприклад, їде нормальна людина, зовнішньо адекватний з своїм реальним документом, ми ж не можемо зазирнути йому в мозок і знати як він налаштований. Коли ми його доглядаємо і виявляємо у нього якийсь ознаки чи предмети, які можуть впливати на дестабілізацію в Україні, то це одне, а якщо він просто їде зі своїм гаманцем і потім все необхідне купує у наших сепаратистські налаштованих громадян, це інше. Тому я б не казав про те, що у нас слабкий контроль кордону.

— Яка ситуація на придністровському кордоні? Керівник Центру воєнно-політичних досліджень Дмитро Тимчук пише у ФБ про те, що «за останні три доби з території Придністров’я на територію України було перекинуто до 250 «туристів Путіна» і диверсантів».

— Наша служба мониторить ситуацію, здійснює координацію з іншими силовими відомствами, але жодна структура не підтвердила факт наявності у них інформації про факти перетину кордону. Гіпотетично можна заявляти про різні речі, але треба керуватися фактами. Наприклад, учора з’явилася інформація, що Росія здійснить військове вторгнення об 19.00. Ми одразу перевірили інформацію — все спокійно. Але пристрасті ж розпалюються. Мені було безліч дзвінків від поважних видань, що от нам очевидці вже розповідають — йдуть танки. Знову перевіряємо — нічого не відбувається. Не знаю, хто навмисно створює цей штучних ажіотаж, можливо, хтось хоче про себе заявити, можливо, це навмисна провокація з боку Російської Федерації, щоб змістити акценти.

— Як же так відбувається, що все спокійно, а найманців і бандитів з іншої держави у нас більшає?

— Ми діємо в рамках чинного законодавства і тих наказів, які віддаються Державній прикордонній службі. Ми свої обов’язки виконуємо на 100 %. Політичного рішення про те, щоб перекрити кордон з російською Федерацією не було. Якщо буде — будемо виконувати.

— На вашу думку, треба перекривати кордон?

— Якщо 450 депутатів не можуть ухвалити якесь консенсусне рішення з цього приводу, то це питання точно не в моїй компетенції. Проблему треба розглядати в комплексі. Простіше всього — взяти і закрити. Але після цього почнеться ланцюгова реакція, адже є, наприклад, законослухняні мешканці, які працюють в Росії, мають там родичів, їздять для певних окремих потреб... Також треба пам’ятати про наслідки для транспортних перевезень і в цілому економіки України. Тут до соціального вибуху може бути недалеко. З іншого боку, ми маємо розуміти, що у нас достатньо сепаратистів, які підтримують диверсантів. Ми можемо зупинити десятьох, а на нашій території їх сотні, і вони громадяни України.

— Наскільки сьогодні є захищеними морські кордони, зокрема, в Азовському морі, адже небезпечними є ділянки Маріуполя, Бердянську?

— До наявних в Азовському морі сил прикордонної служби, з Криму ми були змушені передислокувати наш морський загін з Керчі в Маріуполь. Він пройшов адаптацію, розміщення і як тільки навігаційна обстановка дозволила, вони зразу вийшли на охорону кордону, територіальних вод України. Кораблі Держприкордонслужби постійно ведуть патрулювання в Азовському морі. В той же час, ми спостерігаємо, що там є немала кількість прикордонних кораблів РФ.

— На яких ділянках кордону є найбільша небезпека?

— Звичайно, це кордон в межах Луганської та Донецької областей. Наші прикордонники нам відверто кажуть, що, на жаль, ми небезпеку більше відчуваємо не зовнішню, а внутрішню. Наприклад, є певні злочинні угрупування або просто люди в нетверезому стані, які пробують захоплювати зброю. Іноді це робиться просто для того, щоб перевірити рішучість наших дій. Але повірте при необхідності прикордонники будуть застосовувати зброю, і не тільки на упередження. Приклади були — наші сили діяли професійно.

— Як ви змінили свою роботу після російської агресії?

— Ми зробили перегрупування, мобілізували резерви, всі мобільні підрозділи були перекинуті на східну і південну ділянки. Плюс були створені мотоманеврені групи за принципом діяльності радянських військ в Афганістані. У нас достатньо офіцерів, які мають досвід проведення відповідних операцій по локалізації певних районів, по проведенню активних дій. Ці групи здатні протистояти вразі відкритого вторгнення на територію нашої держави. Крім цього, з мобілізаційного резерву до нас прибуло майже 4 тис. військовослужбовців. Раніше ми вважали, що навколо нас знаходяться тільки дружні країни, що не буде відкритого військового протистояння. І законодавча база, яка регулює діяльність прикордонної служби, і сама діяльність структури, і програми підготовки, і навіть форма — були орієнтовані на європейські стандарти. Але зараз все радикально змінилося, доводиться переглядати і посилювати військову компоненту. Загальна чисельність Державної прикордонної служби — 50 тис. чол.

— Як все-таки зупинити потік російських бойовиків на територію України?

— Світ змінився. Реакція навіть того ж Європейського Союзу на відверті дії і провокації з боку Росії більше методична ніж рішуче-практична. Ми могли піти якимось радикальним шляхом, але це не залежить від прикордонної служби, для цього є парламент і уряд.

 

Іван КАПСАМУН, «День»