Ви можете підписатись на поштову розсилку новин або іншої цікавої та корисної інформації
Захисний код*:
відписатись
07.07.2016
a
a
a
Присяжнюк Ігор Васильович

старший прапорщик Присяжнюк Ігор Васильович

Технік секції зв'язку відділу прикордонної служби "Вінниця" Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Дата народження: 11.01.1977.

Дата та місце загибелі: 7.08.2014. на Луганщині

Довга дорога до рідного дому….

Автор: Людмила Катеринич

31 січня Вінниця прощалася зі своїм земляком -  військовослужбовцем Могилів-Подільського прикордонного загону старшим прапорщиком Ігорем Присяжнюком. Чимало вінничан, не приховуючи сліз, плакали…. Майже півроку рідні загиблого воїна не могли провести його в останній путь і поховати по-християнськи. Тіло героя, який загинув 7 серпня минулого року на Луганщині під час підступного нападу бойовиків, довгий час залишалося на полі бою і лише згодом його доставили до Запоріжжя, де за результатами генетичного аналізу  ідентифікували… Довгим і трагічним виявився шлях воїна до рідного дому, де його оплакували довгі місяці…

Вшанувати загиблого прикордонника прибули до міста над Бугом і представники Могилів-Подільського загону. Тут його поважали та цінували за відданість службі, про яку він мріяв ще з дитинства. Його мрія збулась у 1995-му: хлопця призвали на строкову до Прикордонних військ. По закінченні служби  він залишається в Одеській окремій авіаескадрильї.

У південній Пальмірі Ігоря захопила гребля на каное і він наполегливо опановує її ази.  Талановитого та цілеспрямованого спортсмена помітили і вже скоро він призначається тренером спортивної команди спорткомітету Держприкордонслужби, а згодом - інструктором спортивної команди Південного регіонального управління ДПС України.  За досить короткий час  прикордонник досягає почесного звання «Майстер спорту», виборює понад десяток спортивних нагород, виступаючи за збірну України не лише на Батьківщині, а й далеко за кордоном. То ж, цілком заслужено багаторазового чемпіона з греблі на каное Ігоря Присяжнюка  вважали спортивною гордістю Прикордонного відомства. 

Шанували і високо цінували Ігоря і у колективі відділу прикордонної служби «Вінниця», куди він прибув по поверненню з Одеси, і до виїзду в зону АТО він виконував обов*язки техніка секції зв’язку.  «Ігор одразу ж привернув увагу колег інтелігентністю, вихованістю, доброзичливістю. Він був наділений якимось особливим шармом… Умів спілкуватися з людьми, ніколи не дозволяв собі когось образити. До усіх справ ставився відповідально. Мав чудову сім’ю – дружину Світлану та сина Максима», - пригадує той час заступник начальника відділу капітан Олена Воротнюк і додає: «Здається, жити Ігореві та й жити, радувати людей своєю присутністю на цій землі, бути корисним своїй справі, Україні. Але, чомусь Бог забирає кращих…»

«Ігор Присяжнюк був справжнім патріотом,- діляться зі мною колеги по службі Михайло Маляр та Геннадій Мединський, - «Щиро вболівав за долю України, в зону бойових дій поїхав разом з іншими товаришами по службі, не шукаючи різних приводів та відмовок. Він був гідною людиною у всьому». Повертаючись  у той трагічний день, хлопці з сумом пригадували як загинув їх товариш: «Наша колона, виходячи з-під «Довжанського», попала під жорстокий артобстріл «Градів». Неподалік машини, у якій перебував Ігор, розірвався снаряд. Він загинув миттєво, а за кілька хвилин машина палала, немов смолоскип….. Доки будемо жити, не забудемо тієї жахливої миті….Зупинити колону, аби витягти тіло з вогню, ми не змогли – були б нові  невиправдані жертви». 

       Ігор Присяжнюк пішов від нас трагічно та невчасно. Якби не війна на Сході, 11 січня нинішнього року йому виповнилося б 38 років. Його земне життя згасло, але небесне сузір’я Героїв, стало багатшим ще на одну зірку, сяйво якої  нагадуватиме нам про подвиг  в ім*я України.