Аналіз регуляторного впливу проєкту наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18 квітня 2005 року № 291»
НАЗАДАНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проєкту наказу Міністерства внутрішніх справ України
«Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18 квітня 2005 року № 291»
I. Визначення проблеми
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що охорона державного кордону України є невід’ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає в здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України в повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Статтею 23 Закону України «Про державний кордон України» встановлено, що в прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, установлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Пунктами 5, 11, 15 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» відповідно до визначених законом завдань на Державну прикордонну службу України покладається обов’язок щодо: організації запобігання адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами, здійснення контролю за дотриманням прикордонного режиму та дотриманням невійськовими суднами та військовими кораблями встановленого порядку плавання і перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов’язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань, надано право тимчасово обмежувати мореплавство та забороняти вихід у море українських невійськових суден і плавзасобів незалежно від форми власності, які допустили порушення встановленого порядку плавання і перебування в прилеглій зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України.
Пунктом 34 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, установлено, що в разі порушення вимог щодо порядку зберігання, виходу у територіальне море та внутрішні води, завантаження і розвантаження торговельних та маломірних суден, інших плавзасобів, суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, посадки і висадки пасажирів, органи Державної прикордонної служби мають право тимчасово забороняти експлуатацію об’єктів базування, місць базування суден флоту рибної промисловості або забороняти вихід у територіальне море та внутрішні води таких суден і плавзасобів. Про запровадження цієї заборони органи Державної прикордонної служби письмово інформують заінтересованих юридичних та фізичних осіб завчасно.
Відповідно до положень пункту 29 частини першої статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», підпунктів 1, 10, 15 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого Указом Президента України від 04 серпня 2003 року
№ 797, та пункту 34 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18 квітня 2005 року № 291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 червня 2005 року за № 652/10932, було затверджено Інструкцію про порядок заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів посадовими особами Державної прикордонної служби України (далі – Інструкція).
18 квітня 2011 року Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затверджене Указом Президента України
від 04 серпня 2003 року № 797/2003, втратило чинність на підставі пункту 2 Указу Президента України від 06 квітня 2011 року № 399/2011, з чого виникла необхідність внесення відповідних змін до преамбули вказаного наказу.
Крім того, у структурі Державної прикордонної служби України відбулися організаційно-штатні зміни, якими було реорганізовано окремі територіальні органи Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2018 року № 971, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2018 року за № 1468/32920, визначено, що начальник органу охорони державного кордону, що не входить до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, підпорядковується безпосередньо Голові Державної прикордонної служби України. Таким чином, органи охорони державного кордону, що були підпорядковані реорганізованим регіональним управлінням, на сьогодні підпорядковуються безпосередньо Адміністрації Державної прикордонної служби України.
У зв’язку з цим потребує уточнення порядок оскарження рішень про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України начальника органу охорони державного кордону до Адміністрації Державної прикордонної служби України або до суду.
Крім того, з огляду на зазначене стало неактуальним визначення для бланків постанов єдиної серії та нумерації в органах охорони державного кордону чи загонах морської охорони регіональних управлінь, у межах відповідальності яких вони складаються.
Пунктом 2 Інструкції визначено, що рішення про заборону виходу в море українським невійськовим суднам і плавзасобам приймає начальник прикордонного загону чи загону морської охорони, про що виноситься постанова про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України. Діючий на сьогодні механізм обмеження у виході в море українських невійськових суден і плавзасобів є неоднозначним та потребує врегулювання та корегування шляхом внесення відповідних змін до Інструкції. Застосування в зазначеному контексті терміну «як правило» не визначає імперативності норми та залишає можливість винесення посадовими особами постанов про заборону виходу в море на власний розсуд, чим створюються проблеми під час практичної реалізації вказаної норми.
Відповідно до наявних у Державній прикордонній службі України статистичних даних протягом 12 місяців 2020 року посадовими особами Державної прикордонної служби України заборонено вихід у територіальне море та внутрішні води України українським невійськовим суднам і плавзасобам у 28 випадках. Прийняттю рішень про заборону виходу в море передувало притягнення до адміністративної відповідальності в 14 випадках членів екіпажу таких суден і плавзасобів за статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку зберігання, завантаження і розвантаження суден, посадки і висадки пасажирів, порушення режиму пункту пропуску тощо. У решті випадках – фіксувалися порушення судном вимог прикордонного режиму щодо порядку виходу в море. За аналогічний період 2019 року у 30 зафіксованих випадках заборони виходу українським невійськовим суднам і плавзасобам – до адміністративної відповідальності притягнуто 24 члени екіпажу.
Загалом річний показник випадків заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українським невійськовим суднам і плавзасобам є сталим та відхиляється від існуючого показника на 5 % залежно від насиченості туристичного сезону, періоду проведення рибогосподарської діяльності, сприятливих погодних умов для виходу в плавання, введення в країні обмежувальних карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусною інфекцією тощо.
Як показує практика, неоднозначним у Інструкції є визначення осіб, притягнення яких до адміністративної відповідальності передує забороні виходу суднам і плавзасобам в територіальне море та внутрішні води України (члени екіпажу, пасажири, інші особи, які знаходяться на борту судна і плавзасобу), період перебування цих осіб на таких суднах і плавзасобах тощо.
Як наслідок, така ситуація створює передумови до перебоїв у здійсненні суб’єктами господарювання своєї діяльності, вирішення якої на даний час здійснюється лише в судовому порядку.
Крім того, у результаті проведеної адміністративної реформи внесено зміни до деяких законодавчих актів України, ліквідовано окремі органи виконавчої влади та здійснено перерозподіл їх функцій відповідним міністерствам та органам. Зазначене потребує приведення найменувань суб’єктів, які інформуються про встановлення обмежень виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів посадовими особами Державної прикордонної служби України, у відповідність до перейменованих назв.
Діючою редакцією Інструкції приймати рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українським невійськовим суднам і плавзасобам уповноважується начальник прикордонного загону чи загону морської охорони. При цьому поза вказаними повноваженнями залишається начальник окремого контрольно-пропускного пункту, у межах відповідальності якого є пункт пропуску для міжнародного річкового сполучення «Київський річковий порт» із виходом у внутрішні води України.
Потребує врегулювання питання щодо скасування рішення про заборону виходу в море судна чи плавзасобу органом Державної прикордонної служби України, яким таке рішення було прийнято, а також визначення чітких підстав для такого скасування. Наявність (продовження) існування підстав, передбачених законодавством щодо заборони виходу в море судна чи плавзасобу, доцільно було б розглядати як окреме порушення встановленого порядку плавання і перебування в морі та за кожним підтвердженим фактом виносити окреме рішення про заборону виходу в море у визначені строки та на конкретні терміни.
Рішення начальника органу Державної прикордонної служби України про скасування заборони виходу в море українському невійськовому судну чи плавзасобу оформлюватиметься постановою, форму якої буде визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України.
Підставами для скасування рішення про заборону виходу в море судна чи плавзасобу доцільно визначити: припинення обставин, які стали причиною заборони виходу в море, встановлення необґрунтованості прийнятого рішення, перевищення термінів винесення постанови або встановлення факту її винесення не уповноваженою не те особою.
У зв’язку із зазначеним процедуру продовження терміну заборони виходу в море судна чи плавзасобу доцільно виключити.
В умовах цифровізації та зменшення документообігу втратив свою актуальність такий обмін інформацією як надсилання телеграм. Облік винесених постанов про заборону виходу в море та скасування заборон доцільно вести в діловодстві органу Державної прикордонної служби України, без відпрацювання додаткових документів для інформування Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Ураховуючи зазначене, виникає потреба у внесенні відповідних змін до Інструкції, виключивши неоднозначність розуміння діючої процедури прийняття рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів та підвищивши відповідальність посадових осіб Державної прикордонної служби України при складанні матеріалів таких заборон.
Отже, внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18 квітня 2005 року № 291 «Про затвердження Інструкції про порядок заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів посадовими особами Державної прикордонної служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2005 року за № 652/10932, обумовлене необхідністю:
врегулювання окремих проблемних питань при прийнятті рішення посадовими особами Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
визначення чіткого механізму заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів, порядку оскарження рішень про заборону, прийнятих начальниками органів охорони державного кордону, які підпорядковуються безпосередньо Адміністрації Державної прикордонної служби України;
визначення підстав та порядку скасування заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
зміни найменувань суб’єктів, які інформуються про встановлення посадовими особами Державної прикордонної служби України обмежень виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
виключення застарілих форм ведення обліку та інформування Адміністрації Державної прикордонної служби України.
У зв’язку із зазначеним розроблено проєкт наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18 квітня 2005 року № 291» (далі – регуляторний акт).
Питання щодо врегулювання процедури прийняття рішення посадовими особами Державної прикордонної служби України щодо заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів потенційно може мати вплив на всі верстви населення.
Зокрема, основними групами (підгрупами), на які проблема справляє вплив, є:
|
Групи (підгрупи) |
Так |
Ні |
|
Громадяни |
+ |
- |
|
Держава |
+ |
- |
|
Суб’єкти господарювання |
+ |
- |
|
у тому числі суб’єкти малого підприємництва |
+ |
- |
Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою діючих актів, оскільки за результатами обстеження існуючої нормативно-правової бази встановлено, що регуляторних актів з порушеного питання не приймалося, тому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів.
II. Цілі державного регулювання
Ціль прийняття регуляторного акта – встановлення єдиного чіткого порядку заборони посадовими особами Державної прикордонної служби України виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів з метою забезпечення дотримання українськими невійськовими суднами і плавзасобами встановленого порядку плавання та перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України, упередження порушення прикордонного режиму та організації запобігання адміністративним правопорушенням, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України.
III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей
1. Визначення альтернативних способів досягнення цілей здійснювалося за результатами: моніторингу громадської думки (проєкт наказу МВС «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України» розміщено на офіційному вебсайті Держприкордонслужби), проведення публічних консультацій (круглих столів, нарад, робочих зустрічей, листування тощо), звернень громадян (продовж 2020-2021 років опрацьовано
4 звернення із зазначених питань) тощо.
|
Альтернатива |
Опис альтернативи |
|---|---|
|
Альтернатива 1 |
Не забезпечує досягнення цілі. Залишення існуючої редакції нормативно-правового акта без змін призведе до розвитку проблематики в частині прийняття рішень посадовими особами Державної прикордонної служби України щодо заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів, керуючись особистими переконаннями розуміння діючої норми та на власний розсуд, спричинить збільшення кількості випадків оскарження таких рішень. |
|
Альтернатива 2 |
Повністю відповідає потребам у вирішенні проблеми. Унесення змін до зазначеного нормативно-правового акта дозволить встановити чіткий механізм заборони посадовими особами Державної прикордонної служби України виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів, надасть можливість скасовувати прийняті рішення про заборону виходу в море та уточнить механізм оскарження таких заборон. |
2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей
2.1. Оцінка впливу на сферу інтересів держави
|
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
|---|---|---|
|
Альтернатива 1 |
Відсутні |
Витрати ресурсів органів Державної прикордонної служби України, пов’язані із реагуванням на скарги щодо заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів за порушення встановлених режимних правил особами через відсутність чіткого механізму прийняття рішення начальником органу Державної прикордонної служби України такої заборони. Протягом 2020 року у 28 випадках обмежено у виході в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, з них – у 14 випадках прийняттю рішення передувало притягнення до адміністративної відповідальності членів екіпажу таких суден і плавзасобів за статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку зберігання, завантаження і розвантаження суден, посадки і висадки пасажирів, порушення режиму в пунктах пропуску тощо. Протягом 2019 року таких випадків зафіксовано 30 із попереднім притягненням до адміністративної відповідальності членів екіпажу таких суден і плавзасобів у 24 випадках. Отримано 4 скарги щодо прийнятих рішень. |
|
Альтернатива 2 |
Установлюється прозоре та зрозуміле спеціальне регулювання. Прогнозується зменшення витрат у зв’язку із визначенням механізму скасування прийнятого начальником Державної прикордонної служби України рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, а також порядку оскарження прийнятих рішень у судовому порядку. |
Зменшення витрат ресурсів органів Державної прикордонної служби України, пов’язаних із реагуванням на можливі скарги щодо заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, яким передувало притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які перебували на судні.
|
2.2. Оцінка впливу на сферу інтересів громадян
|
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
|---|---|---|
|
Альтернатива 1 |
Відсутні |
При порушенні встановлених режимних правил, прикордонного режиму, установленого порядку виходу в територіальне море та внутрішні води, завантаження і розвантаження торговельних та маломірних суден, інших плавзасобів, суден флоту рибної промисловості, посадки і висадки пасажирів, особи (члени екіпажу або інші особи, які перебувають на судні) притягається до адміністративної відповідальності. Такі порушення є підставою для прийняття рішення начальником органу Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів. У таких випадках до витрат можна віднести втрачену вигоду через неможливість провадження відповідної господарської діяльності судном протягом періоду, на який така заборона встановлена. |
|
Альтернатива 2
|
Забезпечення чіткого регулювання процедури прийняття рішення начальником органу Державної прикордонної служби України рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, отримання можливості скасування прийнятого рішення у випадку припинення обставин, які стали причиною заборони виходу в море, встановлення необґрунтованості прийнятого рішення, перевищення термінів винесення постанови або встановлення факту її винесення не уповноваженою на те особою. |
Реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з боку громадян. |
2.3. Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання
Припущено, що кількість суб’єктів господарювання, які повинні виконати вимоги регулювання, приблизно становить 300 одиниць.
|
Показник |
Великі |
Середні |
Малі |
Мікро |
Разом |
|---|---|---|---|---|---|
|
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць |
28 |
40 |
121 |
111 |
300* |
|
Питома вага групи в загальній кількості, відсотків |
9 % |
14 % |
40 % |
37 % |
100 % |
* Джерело отримання інформації: результати аналізу кількості зареєстрованих портів, портопунктів, господарських підприємств тощо станом на 01 серпня 2021 року.
|
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
|---|---|---|
|
Альтернатива 1 |
Відсутні |
Прийняття рішення начальником органу Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів призводить до неможливості провадження відповідної господарської діяльності судном або плавзасобом протягом періоду, на який така заборона встановлена. У таких випадках до витрат можна віднести втрачену вигоду суб’єкта господарювання. |
|
Альтернатива 2 |
Чітке врегулювання процедури прийняття рішення начальником Державної прикордонної служби України рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, визначення порядку та обставин скасування прийнятого рішення, актуалізація найменувань суб’єктів, які інформуються про встановлені заборони виходу в море суден і плавзасобів, актуалізація порядку обліку складених постанов про заборону виходу в море та постанов про скасування таких заборон. |
Не передбачаютьс |
Витрати
суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта
|
№ з/п |
Витрати |
За перший рік |
За п’ять років |
|---|---|---|---|
|
1 |
Приблизна кількість скарг, поданих суб’єктом господарювання (великого і середнього підприємництва), разів на рік (взято із практики) |
До 2 |
До 10 |
|
2 |
Витрати на судовий збір при оскарженні рішення начальника органу Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів до суду, гривень. 2270 грн * 2= 4540 грн |
4540 грн |
22700 грн |
|
3 |
Часові витрати на підготовку матеріалів та їх поштове відправлення = 1 год (на один лист) 1) 1 * 36,11 грн = 36,11 грн 2) 36,11 * 2= 72,22 грн |
72,22 грн |
361,1 грн |
|
4 |
Витрати на оборотні активи (матеріали, конверти, канцелярське приладдя тощо), гривень. 1) Витрати на канцелярські приладдя: 3,50 грн (на один лист). 2) 3,50 * 2 = 7 грн |
14 грн |
70 грн |
|
5 |
Сумарні витрати одного суб’єкта господарювання на виконання регулювання (вартість регулювання), гривень 4540+72,22+7= 4619,22 грн |
4619,22 грн |
46192,20 грн |
|
6 |
Кількість суб’єктів господарювання |
28 |
28 |
|
7 |
Загальні витрати суб’єктів господарювання, грн |
129338,16 грн |
646690,80 грн |
* Вартість однієї години робочого часу працівника взято на підставі даних розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із розрахунку на одного штатного працівника – 36,11 грн.
|
Сумарні витрати за альтернативами |
Сума витрат у рік, гривень |
|---|---|
|
Альтернатива 1 |
Витрати відсутні |
|
Альтернатива 2 |
4619,22 грн у одного суб’єкта 646690,80 грн у 28 суб’єктів |
Витрати
на одного суб’єкта господарювання малого підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта (М-Тест)
1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.
Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб'єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником у період з 06 грудня 2019 року по 01 липня 2021 року.
|
№ з/п |
Вид консультації |
Кількість учасників консультацій, осіб |
Основні результати консультацій (опис) |
|
1 |
Публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі, листування тощо) |
14 |
За результатами консультацій висловлено пропозицій та зауваження щодо визначення єдиного підходу до прийняття рішення щодо заборони виходу в територіальне море та внутрішні води українських невійськових суден і плавзасобів, врегулювати неоднозначність застосування у діючому порядку терміна «як правило», що є передумовою для винесення посадовими особами органу Державної прикордонної служби України постанов про заборону виходу в море на власний розсуд. |
|
2 |
Інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо) |
518 |
Пропозицій та зауважень за результатами консультацій висловлено не було |
2. Вимірювання впливу регулювання на суб'єктів малого підприємництва (мікро- та малі):
кількість суб'єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 232 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 121 од. та мікропідприємництва 111 од.;
питома вага суб'єктів малого підприємництва в загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 77 %.
3. Розрахунок витрат суб'єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання
|
№ з/п |
Найменування оцінки |
У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання) |
Періодичні (за наступний рік) |
Витрати за п'ять років |
|
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання |
||||
|
1 |
Приблизна кількість випадків заборони виходу в територіальне море та внутрішні води українських невійськових суден і плавзасобів, випадків на рік (взято із практики) |
До 10 |
До 5 |
До 30 |
|
2 |
Витрати, пов’язані із прийняттям рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води українських невійськових суден і плавзасобів, гривень |
Х |
Х |
Х |
|
3 |
Витрати на судовий збір при оскарженні рішення начальника органу Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів до суду, гривень. 2270 грн * 10= 22700 грн |
22700 |
11350 |
68100 |
|
4 |
Витрати на опрацювання та поштове листування, гривень * Часові витрати на підготовку листа-інформування та його відправлення = 1год (на один лист) 1) 1 * 36,11 грн = 36,11 грн 2) 36,11 * 10 = 361, 1 грн |
361,1 грн |
180,55 грн |
1083,3 грн |
|
5 |
Витрати на оборотні активи (матеріали, конверти, канцелярське приладдя тощо), гривень 1) Витрати на канцелярські приладдя: 3,50 грн (на один лист). 2) 3,50 * 10 = 35 грн |
35 грн |
17,5 грн |
105 грн |
|
6 |
Разом (сумарні витрати одного суб’єкта господарювання на виконання регулювання (вартість регулювання), гривень 22700+361,1+35=23096,1 грн |
23096,1 грн |
11548,05 грн |
69288,3 грн |
|
7 |
Кількість суб'єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць |
232 |
||
|
8 |
Сумарно, гривень |
5358272 |
2679136 |
16074886 |
|
Оцінка вартості адміністративних процедур суб'єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування |
||||
|
1 |
Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання, гривень |
36,11 |
||
|
2 |
Разом, гривень |
36,11 |
||
|
3 |
Кількість суб'єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць |
232 |
||
|
4 |
Сумарно, гривень |
8377,52 |
||
* Вартість однієї години робочого часу працівника взято на підставі даних розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із розрахунку на одного штатного працівника – 36,11 грн.
IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
|
Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) |
Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) |
Коментарі щодо присвоєння відповідного бала |
|---|---|---|
|
Альтернатива 1 |
1 |
У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжуватиме існувати, що не забезпечить досягнення поставленої мети. |
|
Альтернатива 2 |
4 |
Є найбільш прийнятним та ефективним способом, який дозволить досягти мети державного регулювання та встановити прозоре та зрозуміле спеціальне регулювання. |
|
Рейтинг результативності |
Вигоди (підсумок) |
Витрати (підсумок) |
Обґрунтування відповідного місця альтернативи в рейтингу |
|---|---|---|---|
|
Альтернатива 1 |
Для держави: ситуація залишиться на існуючому рівні |
Для держави: витрати ресурсів органів Державної прикордонної служби України, пов’язані із реагуванням на скарги щодо заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів за порушення встановлених режимних правил особами, через відсутність чіткого механізму прийняття рішення начальником Державної прикордонної служби України такої заборони. |
Є гіршою з альтернатив, оскільки не дає змоги досягнути поставлених цілей державного регулювання та не відповідатиме вимогам законодавства |
|
Для громадян: відсутні |
Для громадян: при притягненні до адміністративної відповідальності осіб виникають підстави для заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів. З’являється ймовірність втраченої вигоди через неможливість провадження відповідної господарської діяльності судном протягом періоду, на який встановлена заборона. |
||
|
Для суб’єктів господарювання: відсутні |
Для суб’єктів господарювання: під час заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, обмежується провадження судном господарської діяльності протягом періоду, на який така заборона встановлена, виникає ймовірність втраченої вигоди. |
||
|
Альтернатива 2 |
Для держави: встановлюється прозоре та зрозуміле спеціальне регулювання; зменшуються витрати у зв’язку із визначенням механізму скасування прийнятого начальником органу Державної прикордонної служби України рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, а також порядку оскарження прийнятих рішень у судовому порядку. |
Для держави: реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету; зменшуються витрати ресурсів органів Державної прикордонної служби України, пов’язаних із реагуванням на можливі скарги щодо заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України суден та плавзасобів, яким передувало притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які перебували на судні.
|
Є найбільш оптимальною серед запропонованих альтернатив, оскільки дає змогу повністю досягнути поставлених цілей державного регулювання та відповідатиме вимогам законодавства. |
|
Для громадян: врегулювання питання додержання встановлених режимних правил для запобігання можливим правопорушенням з прикордонних питань. |
Для громадян: відсутні. |
||
|
Для суб’єктів господарювання: врегулювання питання додержання встановлених режимних правил; забезпечення взаємодії з підрозділами охорони державного кордону для запобігання можливим правопорушенням з прикордонних питань. |
Для суб’єктів господарювання: витрати, пов’язані із оскарженням рішення чи його скасуванням у чітко визначених випадках. |
|
Рейтинг |
Аргументи щодо переваги обраної альтернативи / причини відмови від альтернативи |
Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта |
|---|---|---|
|
Альтернатива 1 |
Не забезпечує досягнення цілей державного регулювання та не відповідає вимогам законодавства. Проблема продовжує існувати та може призвести до: завдання шкоди інтересам суб’єктів господарювання; зниження авторитету Державної прикордонної служби України. |
Х |
|
Альтернатива 2 |
Забезпечує досягнення цілей державного регулювання, оскільки дозволить: встановити єдиний підхід до порядку заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів посадовими особами Державної прикордонної служби України; надасть можливість скасовувати прийняті рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води та уточнить механізм оскарження таких заборон; актуалізувати найменування суб’єктів, які інформуються про встановлені заборони виходу в море суден, та порядок обліку складених постанов про заборону виходу в море та постанов про скасування таких заборон; виключити таку застарілу форму обміну інформацією, як надсилання телеграм. |
Вплив зовнішніх чинників на дію регуляторного акта в разі його прийняття – відсутній |
V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми
Механізмом, який забезпечить розв’язання проблем, є прийняття регуляторного акта та фактична реалізація його положень.
Проєктом акта передбачається:
врегулювати окремі проблемні питання при прийнятті рішень посадовими особами Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
визначити чіткий механізм заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів, порядку оскарження рішень про заборону, прийнятих начальниками органів Державної прикордонної служби України, які безпосередньо підпорядковуються Адміністрації Державної прикордонної служби України;
визначити підстави та порядок скасування заборони виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
уточнити найменування суб’єктів, які інформуються про встановлення посадовими особами Державної прикордонної служби України обмежень виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
виключити застарілі форми ведення обліку та інформування Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Заходами для впровадження регулювання є забезпечення інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та розміщенні на Урядовому порталі.
Державній прикордонній службі України для впровадження вимог державного регулювання необхідно забезпечити:
1) інформування про вимоги регуляторного акта:
громадськості – шляхом оприлюднення регуляторного акта на своєму офіційному вебсайті;
органів Державної прикордонної служби України – шляхом направлення відповідного регуляторного акта для вивчення та виконання регуляторних вимог;
2) переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси для забезпечення виконання вимог регулювання.
Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:
ознайомитися з вимогами регулювання;
переглянути внутрішні управлінські процеси для забезпечення виконання вимог регулювання.
Суб’єктам господарювання для впровадження вимог регулювання необхідно:
1) ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акта в мережі Інтернет);
2) організувати виконання вимог регулювання.
Ризику впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта немає.
Досягнення цілей не передбачає додаткових організаційних заходів.
Можлива шкода в разі очікуваних наслідків дії акта не прогнозується.
З боку суб’єктів господарювання відсутня необхідність вчинення додаткових дій.
VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги
Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.
Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).
Відповідно розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування згідно з додатком 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта не проводився.
Проведено розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва (Додаток 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта).
Проведено розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання малого підприємництва (Додаток 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта).
Прийняття та оприлюднення регуляторного акта в установленому порядку забезпечить доведення його вимог до суб’єктів господарювання, центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Ризику впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта немає.
Досягнення цілей не передбачає додаткових організаційних заходів.
Прийняття регуляторного акта не призведе до неочікуваних результатів і не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Можлива шкода в разі очікуваних наслідків дії акта не прогнозується.
З боку суб’єктів господарювання відсутня необхідність вчинення додаткових дій.
Бюджетні витрати
на адміністрування регулювання для суб'єктів великого і середнього підприємництва
Розрахунок витрат на адміністрування регулювання здійснюється окремо для кожного відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що залучений до процесу регулювання.
Державний орган, для якого здійснюється розрахунок адміністрування регулювання:
Державна прикордонна служба України
(назва державного органу)
|
Процедура регулювання суб'єктів великого і середнього підприємництва (розрахунок на одного типового суб'єкта господарювання) |
Планові витрати часу на процедуру |
Вартість часу співробітника органу державної влади відповідної категорії * (заробітна плата) |
Оцінка кількості процедур за рік, що припада-ють на одного суб'єкта |
Оцінка кількості суб'єктів, що підпадають під дію процедури регулювання |
Витрати на адміністру-вання регулюван-ня (за рік), гривень |
|---|---|---|---|---|---|
|
1. Облік суб'єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання (при оскарженні до суду рішення начальника органу Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів) |
30 хв |
36,11 грн |
6 |
6 |
108,3 |
|
2. Облік суб'єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання (при оскарженні рішення начальника органу Державної прикордонної служби України про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів до територіального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України |
30 хв |
36,11 грн |
6 |
6 |
108,3 |
|
Вивчення обставин, підготовка та винесення однієї постанови про скасування рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів |
1 год |
36,11 грн |
12 |
12 |
433,32 |
|
Реалізація однієї постанови про скасування рішення про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів |
1 год |
36,11 грн |
12 |
12 |
433,32 |
* Вартість однієї години робочого часу співробітника взято на підставі даних розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із розрахунку на одного штатного працівника – 36,11 грн
VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Строк дії цього регуляторного акта запропоновано встановити на необмежений термін, оскільки дія положень наказу Міністерства внутрішніх справ України за часом не обмежена. Зміна терміну дії акта можлива в разі зміни правових актів, на вимогах яких базується проєкт.
Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.
VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта
Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:
кількість прийнятих посадовими особами Державної прикордонної служби України рішень про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
кількість випадків оскаржень суб’єктами господарювання прийнятих рішень, а також випадків та обставин скасування заборон виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів;
3) розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта, не передбачається;
4) розмір коштів і час, що витрачатимуть суб’єкти господарювання, пов’язані з виконанням вимог акта, не передбачається;
5) кількість проведених органом (підрозділом) охорони державного кордону позапланових перевірок щодо дотримання суб’єктом господарювання встановлених режимних правил;
6) кількість суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія регуляторного акта.
Рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень регуляторного акта – високий, оскільки повідомлення про оприлюднення, проєкт наказу Міністерства внутрішніх справ України та аналіз регуляторного впливу акта розміщено на офіційному вебсайті Державної прикордонної служби України (http://www.dpsu.gov.ua) у розділі «Регуляторні акти».
Після прийняття регуляторного акта він буде опублікований у засобах масової інформації та розміщений на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта
Відстеження результативності дії регуляторного акта здійснюватиметься Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Відстеження результативності дії регуляторного акта будуть проводитися шляхом аналізу статистичних даних на основі інформації щодо кількості прийнятих посадовими особами Державної прикордонної служби України рішень про заборону виходу в територіальне море та внутрішні води України українських невійськових суден і плавзасобів, їх оскаржень суб’єктами господарювання, а також випадків та обставин скасування таких заборон.
Базове відстеження результативності дії регуляторного акта здійснюватиметься до набрання чинності регуляторним актом.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набрання ним чинності.
Періодичні відстеження результативності здійснюватимуться раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.
Строк виконання заходів – 30 робочих днів.
Міністр внутрішніх справ України Денис МОНАСТИРСЬКИЙ
___ ___________ 2021 року
